Демченко Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Демченко Сергій Федорович
Народився21 лютого 1943(1943-02-21) (81 рік)
Донцівка, Новопсковський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьсуддя
Відомий завдякиочолював Вищий господарський суд України
Alma materКиївський національний університет ім. Т. Шевченка
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d]
ПопередникПритика Дмитро Микитович
НаступникТатьков Віктор Іванович
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Зовнішні зображення
[1]
[2]
[3]

Де́мченко Сергій Федорович (нар. 21 лютого 1943(19430221)) — український суддя і науковець, колишній голова Вищого господарського суду України (2006—2010). Помічник президента Національної академії наук України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 лютого 1943 року у селі Донцівка на Луганщині.[1]

У 1962–65 роках проходив службу в радянській армії.

Вищу освіту отримав на юридичному факультеті у Київському університеті ім. Т. Шевченка (1973), куди вступив ще до армії.

Після закінчення університету розпочав трудову кар'єру.

1973–77 — консультант, ст. ревізор Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР.

1977–88 — державний арбітр; 1988–90 — начальник відділу запобігання порушенням законності в господарській діяльності Державного арбітражу УРСР.

Від червня 1991 — заступник Голови Вищого арбітражного суду УРСР, заступник Голови Вищого арбітражного суду України — голова Судової колегії з розгляду спорів, голова Судової палати з розгляду справ у спорах між господарчими суб'єктами ВГСУ[2].

21 січня 2006 призначений першим заступником Голови[3], а 5 грудня — Головою Вищого господарського суду України[4].

8 липня 2010 Верховна Рада звільнила С. Ф. Демченка з посади судді Вищого господарського суду України «у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років»[5]. Звільненню передувала тривала політична боротьба[6][7][8].

Демченка не влаштувало таке формулювання, оскільки він бажав бути звільненим у зв'язку з поданою заявою про відставку. Він звернувся до Вищого адміністративного суду, і той підтримав позивача, вирішивши, що було порушене право судді на відставку[9][10]. Тому Верховна Рада внесла зміни до постанови, звільнивши Демченка у зв'язку з поданням заяви[11].

З 2010 року є радником Голови Вищого господарського суду України[2].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Доктор юридичних наук. Помічник президента Національної академії наук України[12].

Кандидатська дисертація на тему: «Організаційно-правове забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів в Україні» (Інститут держави і права ім. Корецького, 2007)[13].

Докторська дисертація на тему: «Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства» (КНУ ім. Шевченка, 2010)[14].

Член спеціалізованої вченої ради Д 26.500.01 Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ім. академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України[15].

Твори

[ред. | ред. код]
  • На допомогу судді господарського суду, призначеному на посаду вперше: методичні рекомендації (2007)
  • Теоретичні аспекти становлення і розвитку економічного судочинства в Україні: монографія (2009)
  • Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: монографія (2009)
  • Україна та європейська інтеграція: публічно-правові аспекти: монографія (у співавт., 2010)[16].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У грудні 2008 року став президентом Федерації боротьби дзюдо міста Києва[13][17]. Нині є членом Виконкому Федерації дзюдо України[18].

Уходив до складу Конституційної Асамблеї Президента Януковича (2012—2014)[19] та Конституційної Комісії Президента Порошенка (2015–)[20].

Регалії, нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України.

Орден «За заслуги» III ст. (2003), орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008), IV ст. (2010).

Державний службовець 3-го рангу (2010)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Біографія. Видавництво Логос Україна. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 04.07.2018.
  2. а б в Демченко Сергій Федорович / Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  3. Про призначення першого заступника Голови Вищого господарського суду України: Президент України; Указ від 21.01.2006 № 48/2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  4. Про призначення Голови Вищого господарського суду України: Президент України; Указ від 05.12.2006 № 1032/2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  5. Про звільнення Демченка С. Ф. з посади судді Вищого господарського суду України: Верховна Рада України; Постанова від 08.07.2010 № 2465-VI. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  6. Не прощається і не йде… БЮТ нагадав голові Вищого господарського суду України, що він уже півтора місяця має бути на пенсії / Дзеркало тижня. Україна, 18 квітня 2008. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  7. БЮТ и Партия регионов уже делят кресло судьи-пенсионера / Дело, 23 ноября 2009. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  8. БЮТ хоче «крові» головного господарського судді / УП, 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  9. Щодо визнання недійсною постанови Верховної Ради України про звільнення судді: Вищий адміністративний суд; Постанова від 22.09.2010 № П-181/10. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  10. Є у відставки початок… Чи допоможе рішення ВАС змінити підставу звільнення? / Закон і бізнес, № 40 (975) 02.10—08.10.2010. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  11. Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Демченка С. Ф. з посади судді Вищого господарського суду України»: Верховна Рада України; Постанова від 02.12.2010 № 2769-VI. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  12. У КУП НАНУ відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні виклики і актуальні проблеми права інтелектуальної власності в Україні та Європі» / Київський університет права НАН України, 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  13. а б Демченко Сергій Федорович: біографія (станом на 18.01.2013)[недоступне посилання з липня 2019]
  14. Демченко, Сергій Федорович. Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: автореф. дис … д-ра юрид. наук / С. Ф. Демченко . — Київ: Б. в., 2010 . — 36 с. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 14 березня 2022.
  15. Склад спеціалізованої вченої ради / НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України Архівовано 17.11.2016
  16. Електронний каталог Одеської національної наукової бібліотеки: Демченко, Сергій Федорович. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 14 березня 2022.
  17. Сергей Демченко — новый президент Федерации борьбы дзюдо города Киева / Дзюдо Украины, 26.12.2008. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  18. Исполнительный комитет Федерации дзюдо Украины Архівовано 17.11.2016
  19. Про Конституційну Асамблею: Президент України; Указ, Положення, Склад колегіального органу від 17.05.2012 № 328/2012. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  20. Питання Конституційної Комісії: Президент України; Указ, Склад колегіального органу від 31.03.2015 № 190/2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]